videoart

Відеоарт – це жанр мистецтва, основною виражальною мовою якого є рухомі зображення і який включає відео та аудіо-дані. Важливо відмітити, що відеоарт – це не телебачення і не експериментальне кіно, це не короткометражні фільми і не анімація. Назва відео-арту пов’язана із використанням відеоплівки, яка істотно відрізнялася від кіноплівки, а також конвенції кіно-мистецтва не завжди релевантні до відео-мистецтва (пропорції вихідної картинки, якість зображення, динамічність на противагу статичності у побудові кадру, доступність, можлива повна відсутність діалогів та наративу і т.п.). Відеоарт, як і багато мистецьких явищ сучасного мистецтва, виник у 1960 роках і на початках переважно використовувався для документування гепенінгів, перфомансів, створення документальних проектів та інсталяцій. Зараз практично жодна більш-менш масштабна виставка сучасного мистецтва не обходиться без відео-інсталяцій, одно чи багатоканальних відеопоказів, ретрансляцій, медіа-скульптур чи медіа-перфомансів. Сучасний відеоарт включає різні стратегії – від дослідження самого феномену рухомого зображення до критики конвенцій розважального кіно. Після електронної революції 1990-років, відеоплівка як носій практично зникла і сучасне відео можна знімати за допомогою аматорських камер, телефонів та професійних камер компанії RED які дозволяють робити якісне кіно зображення та редагувати їх за допомогою поширених комп’ютерних програм у себе вдома на кухні. Портал YouTube став глобальним інструментом для самовираження, поширення відео та об’єктом дослідження чи критики з боку художників, а такі портали як VIMEO уже провадять успішні фестивалі відеоарту.